ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ОСНОВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

У статті досліджується концепція енергетичної справедливості, яка виступає сучасною нормативно-теоретичною основою формування енергетичної політики. Простежено еволюцію поняття енергетичної справедливості від її філософських витоків до сучасної п’ятикомпонентної моделі, що включає розподільчу, процедурну, відновну, космополітичну справедливість і справедливість визнання. Розкрито сутність принципів енергетичної справедливості та проблеми їх реалізації в Україні. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення принципів енергетичної справедливості у Європейському Союзі та в Україні, зокрема в контексті Паризької угоди, Європейського зеленого курсу, ухвалених нормативно-правових документів, планів, заходів, розроблених механізмів справедливого переходу, стратегій сталого розвитку. Приділено увагу викликам імплементації принципів енергетичної справедливості та трансформації енергосистеми України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність синтезу етичних засад і раціональної політики для забезпечення сталого, соціально-орієнтованого і збалансованого розвитку енергетики. Обґрунтовано, що імплементація принципів енергетичної справедливості здатна знизити соціальну напруженість, підвищити довіру до інституцій та сприяти консолідації суспільства, особливо в умовах криз і трансформацій. Крім того, вона створює передумови для інтеграції України у європейський енергетичний простір та участі у глобальних процесах декарбонізації. Таким чином, енергетична справедливість виступає не лише теоретичною конструкцією, а практичним інструментом формування ефективної енергетичної політики. Її впровадження є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку, енергетичної безпеки та відновлення України у післявоєнний період, а також запорукою формування нової архітектури енергосистеми, орієнтованої на потреби людини, суспільства і довкілля.