РОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/city-development.2026.2-13

Ключові слова:

HR-менеджмент, інновації, стратегія, інтеграція, корпоративна культура, бізнес-середовище, конкурентоспроможність

Анотація

У статті досліджено особливості формування інноваційної корпоративної культури, як стратегічного завдання HR-менеджменту спрямоване на створення середовища, де заохочуються креативність, експерименти, навчання та швидка адаптація до змін. HR-механізми включають комплекс інструментів, що впливають на поведінку, цінності та взаємодію співробітників. Формування інноваційного середовища через корпоративну культуру в HR-менеджменті - це стратегічний підхід, спрямований на створення атмосфери, яка стимулює креативність, експерименти та впровадження нових ідей. HR-менеджмент перетворює корпоративну культуру на інструмент розвитку, де кожен працівник відчуває себе частиною інноваційного процесу. HR-менеджер відіграє ключову роль, трансформуючи цінності компанії в щоденні практики, що сприяють інноваціям. Теоретико-методологічні підходи до управління корпоративною культурою в системі HR-менеджменту розглядають її не лише як систему цінностей, а й як стратегічний інструмент підвищення ефективності бізнесу та конкурентоспроможності. Управління корпоративною культурою в рамках HR передбачає свідоме формування, підтримку або зміну поведінкових норм, традицій та цінностей компанії для досягнення її цілей Теоретико-методологічні підходи до управління корпоративною культурою та творчим потенціалом персоналу спрямовані на об'єднання ціннісно-орієнтаційної бази компанії з розкриттям індивідуальних і колективних здібностей працівників для підвищення ефективності бізнесу. Основна мета такого управління - створення середовища, де культура стимулює творчість, саморозвиток та залученість, перетворюючи інтелектуальний та творчий потенціал на конкурентну перевагу. На основі аналізу наукових джерел було застосовано модель JD. Корпоративна культура як основа стабільності та розвитку виконує роль основи для створення стабільного середовища, яке об’єднує персонал навколо спільних цінностей та цілей. Вона формує у працівників відчуття причетності та підвищує їхню залученість. В організаціях та бізнесі корпоративна культура відіграє особливо важливу роль, оскільки забезпечує структурованість та стабільність, необхідні для виконання основних функцій. Креативність персоналу як інструмент адаптації до змін є важливим ресурсом, що забезпечує адаптивність організації до ринкових змін та інноваційного розвитку. Результати дослідження підтверджують, що за умов належної підтримки корпоративна культура може стимулювати креативність працівників, що, у свою чергу, сприяє розвитку інновацій. Особливо це актуально в умовах, де обмежені ресурси часто компенсуються творчими підходами до вирішення проблем. Вплив корпоративної культури на креативність персоналу підтвердило, що рівень креативності працівників значною мірою залежить від культурного клімату в організації. Підтримка з боку керівництва, заохочення ініціативності та відкритість до змін сприяють підвищенню творчої активності співробітників. Виявлено, що формування креативного середовища потребує не лише підтримки з боку вищого менеджменту, а й цінностей, що заохочують співпрацю та обмін знаннями між колегами. Практична реалізація моделі JD-R та використання моделі JD-R у процесі оцінки корпоративної культури дозволить виявити ключові аспекти, які потребують уваги для підвищення креативності та залученості персоналу. Зокрема, виявлено, що на рівні організації необхідно створити сприятливі умови, такі як надання працівникам додаткових ресурсів для творчої діяльності та зниження робочих навантажень, що перешкоджають розвитку творчих здібностей. Рекомендації дослідження спрямовані на вдосконалення корпоративної культури та підвищення рівня креативності. Зокрема, запропоновано впровадження регулярних тренінгів для розвитку творчого мислення, а також створення умов для обміну знаннями та ідеями між працівниками. Важливим є також зворотний зв’язок із працівниками, щоб своєчасно враховувати їх пропозиції та потреби. Стратегічне значення корпоративної культури має велике значення для підвищення ефективності та забезпечення високого рівня послуг. Формування культури, що заохочує ініціативність та відповідальність, дозволяє установам адаптуватися до сучасних викликів, зокрема у сфері раціонального використання ресурсів та екологічної безпеки. Підвищення конкурентоспроможності через інноваційність та креативність в організації, яка підтримує корпоративну культуру, орієнтовану на інновації, має більше шансів підвищити свою конкурентоспроможність. Результати дослідження вказують на те, що чітка орієнтація на підтримку творчого потенціалу працівників здатна забезпечити стабільний розвиток організації навіть в умовах обмежених ресурсів. Наукова цінність дослідження та наукова новизна роботи полягає у поєднанні теоретичних підходів та практичних рекомендацій щодо управління корпоративною культурою для стимулювання креативності. Це дозволяє використовувати результати як інструмент для оцінки корпоративної культури в інших державних та приватних організаціях, що прагнуть підвищити свою конкурентоспроможність.

Посилання

Григор’єв О. І. Інноваційні технології HR-менеджменту в кризовий період: теоретичний огляд. Сталий розвиток економіки. 2025. № 2(53). DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-71

Зеркаль А. В. Вплив корпоративної соціальної відповідальності на підвищення мотивації працівників та розвиток корпоративної культури. Цифрова економіка та економічна безпека. 2024. № 6(15). С. 395-400. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.15-63

Зеркаль А. В., Павленко М. О. Управління персоналом підприємств в умовах кризи: адаптивні моделі та ефективні підходи. Економіка та суспільство. 2024. № 70. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-152

Котовська І. В. Перспективи використання штучного інтелекту в процесі управління персоналом: аналіз переваг, ризиків та перспектив розвитку. Економіка та суспільство. 2024. № 68. С. 1089-1101. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-178

Коць О. О., Стойко М. М., Коць О. Р. Інтеграція штучного інтелекту в стратегію управління персоналом підприємства: пріоритети та переваги в умовах глобалізації ринку праці. Економіка та суспільство. 2025. № 78. С. 120-130. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-78-120

Кравчук О. І. Трансформація HR-менеджменту через призму штучного інтелекту: автоматизація HR-процесів. Проблеми менеджменту та технологічної трансформації. 2024. № 15(4). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-15-04-09

Таранич О. В., Старушкевич Ю. Перспективи використання штучного інтелекту в HR-менеджменті. Економіка та управління: облік, аналіз, аудит. 2025. Т. 3, № 12. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.3.12

Black J. S., van Esch P. AI-enabled talent acquisition: redefining recruitment through automation and analytics. Human Resource Management Review. 2022. Vol. 32, Issue 3. Article 100875. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2021.100875

Bujold A., Roberge-Maltais I., Parent-Rocheleau X., Boasen J., Sénécal S., Léger P.-M. Responsible artificial intelligence in human resources management: a review of the empirical literature. AI and Ethics. 2024. Vol. 4, No. 4. P. 1185–1200. DOI: https://doi.org/10.1007/s43681-023-00325-1

Caratù M., Dragomirov N., Iovanella A., Vlahovic S. Strategic issues in digital transformation of HR management: systematic literature review and text mining. Technology Analysis & Strategic Management. 2025. DOI: https://doi.org/10.1080/09537325.2025.2467930

Duha S., Zerkal A., Makarchuk I., Tilikina N., Kachmar B. Practical implications of human capital asset allocation for the business and economy. OIDA International Journal of Sustainable Development. 2025. Vol. 18, No. 11. P. 133-146. Available at: https://ssrn.com/abstract=5376733

Hryhoriev O. I. (2025) Innovatsiini tekhnolohii HR-menedzhmentu v kryzovyi period: teoretychnyi ohliad [Innovative technologies of HR management in the crisis period: theoretical review]. Stalyi rozvytok ekonomiky, vol. 2(53). DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-71

Zerkal A. V. (2024) Vplyv korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti na pidvyshchennia motyvatsii pratsivnykiv ta rozvytok korporatyvnoi kultury [Impact of corporate social responsibility on increasing employee motivation and development of corporate culture]. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, vol. 6(15), pp. 395-400. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.15-63

Zerkal A. V., Pavlenko M. O. (2024) Upravlinnia personalom pidpryiemstv v umovakh kryzy: adaptyvni modeli ta efektyvni pidkhody [Personnel management of enterprises under crisis conditions: adaptive models and effective approaches]. Ekonomika ta suspilstvo, vol. 70. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-152

Kotovska I. V. (2024) Perspektyvy vykorystannia shtuchnoho intelektu v protsesi upravlinnia personalom: analiz perevah, ryzykiv ta perspektyv rozvytku [Prospects for the use of artificial intelligence in personnel management: analysis of advantages, risks and development prospects]. Ekonomika ta suspilstvo, vol. 68, pp. 1089-1101. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-178

Kots O. O., Stoiko M. M., Kots O. R. (2025) Intehratsiia shtuchnoho intelektu v stratehiiu upravlinnia personalom pidpryiemstva: priorytety ta perevahy v umovakh hlobalizatsii rynku pratsi [Integration of artificial intelligence into personnel management strategy: priorities and advantages under labor market globalization]. Ekonomika ta suspilstvo, vol. 78, pp. 120-130. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-78-120

Kravchuk O. I. (2024) Transformatsiia HR-menedzhmentu cherez pryzmu shtuchnoho intelektu: avtomatyzatsiia HR-protsesiv [Transformation of HR management through artificial intelligence: automation of HR processes]. Problemy menedzhmentu ta tekhnolohichnoi transformatsii, vol. 15(4). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-15-04-09

Taranych O. V., Starushkevych Yu. (2025) Perspektyvy vykorystannia shtuchnoho intelektu v HR-menedzhmenti [Prospects for the use of artificial intelligence in HR management]. Ekonomika ta upravlinnia: oblik, analiz, audyt, vol. 3(12). DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.3.12

Black J. S., van Esch P. (2022) AI-enabled talent acquisition: redefining recruitment through automation and analytics. Human Resource Management Review, vol. 32(3), Article 100875. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2021.100875

Bujold A., Roberge-Maltais I., Parent-Rocheleau X., Boasen J., Sénécal S., Léger P.-M. (2024) Responsible artificial intelligence in human resources management: a review of the empirical literature. AI and Ethics, vol. 4(4), pp. 1185-1200. DOI: https://doi.org/10.1007/s43681-023-00325-1

Caratù M., Dragomirov N., Iovanella A., Vlahovic S. (2025) Strategic issues in digital transformation of HR management: systematic literature review and text mining. Technology Analysis & Strategic Management. DOI: https://doi.org/10.1080/09537325.2025.2467930

Duha S., Zerkal A., Makarchuk I., Tilikina N., Kachmar B. (2025) Practical implications of human capital asset allocation for the business and economy. OIDA International Journal of Sustainable Development, vol. 18(11), pp. 133-146. Available at: https://ssrn.com/abstract=5376733

Downloads

Опубліковано

25-06-2026

Як цитувати

Лебедєва, Н. (2026). РОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ HR-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ. РОЗВИТОК МІСТА, (2 (10), 112–121. https://doi.org/10.32782/city-development.2026.2-13

Номер

Розділ

Статті