МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ВІДТОКОМ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Анотація

У роботі здійснено комплексний аналіз трансформації підходів до мотивації співробітників на українських підприємствах в умовах воєнного стану та невизначеності повоєнного періоду. Наголошено на важливості збереження кадрового ядра є фундаментальною умовою не лише для операційної діяльності бізнесу, але й для майбутнього економічного відновлення країни. Розглянуто теоретичні аспекти мотиваційного менеджменту, які в кризових умовах зміщуються з піраміди самореалізації до базових потреб безпеки та стабільності. Проаналізовано поточні виклики, з якими стикаються роботодавці: масовий виїзд кваліфікованих кадрів за кордон, емоційне вигорання працівників та зміна їхніх пріоритетів. Встановлено, що традиційні матеріальні стимули, попри їх значущість, втрачають свою абсолютну ефективність без поєднання з безпековими та соціальними гарантіями. Дослідження динаміки ринку праці свідчить про критичні ризики неповернення значної частини трудових мігрантів, що створює загрозу дефіциту фахівців у ключових галузях економіки. Виокремлено головні фактори, що знижують лояльність персоналу та спонукають до еміграції: фізична небезпека, відсутність бачення кар’єрних перспектив в Україні, зниження реальних доходів та психологічний тиск. Доведено, що ігнорування цих факторів призводить до втрати конкурентоспроможності підприємств, оскільки пошук та підготовка нових кадрів вимагає значно більших ресурсів, ніж утримання існуючих. Запропоновано напрями удосконалення: по-перше, пріоритезація безпекових та соціальних гарантій через впровадження гнучких моделей зайнятості та програм релокації у безпечніші регіони; по-друге, інституціоналізація психологічної підтримки та розвиток корпоративної культури стійкості для протидії вигоранню; по-третє, перегляд структури компенсаційних пакетів у бік збільшення частки індивідуалізованих стимулів та довгострокових бонусів, прив'язаних до повоєнного відновлення підприємства, щоб мотивувати працівників планувати своє майбутнє в Україні. Реалізація даних заходів є критично важливою для формування лояльності персоналу, зниження плинності кадрів та збереження інтелектуального капіталу для відбудови економіки. Оновлена стратегія мотивації має еволюціонувати від ситуативного реагування до створення екосистеми турботи про працівника як ключового партнера бізнесу.