ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ФІНАНСІВ У СУЧАСНІЙ ПОВЕДІНКОВІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Анотація

У контексті сучасної фінансової архітектоніки виокремлення персональних фінансів як фундаментальної категорії є не просто термінологічною новацією, а стратегічною необхідністю для адекватного відображення економічних реалій. Перехід від традиційного аналізу, зосередженого переважно на корпоративному та державному секторах, до дослідження фінансових відносин на новому економічному рівні – рівні індивіда – дозволяє розкрити глибинні механізми формування капіталу в масштабах усієї системи. Теоретико-методологічне обґрунтування цієї категорії ґрунтується на визнанні автономії особистого фінансового простору як першоджерела економічної динаміки. Такий науковий зсув є критично важливим, оскільки він закладає фундамент для розуміння мікрооснов макроекономічної стабільності. Ця радикальна зміна підходів безпосередньо зумовлена тривалою історичною еволюцією фінансової думки, що поступово готувала ґрунт для визнання самоцінності фінансової діяльності особистості. У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади становлення персональних фінансів як фундаментальної категорії сучасної фінансової думки. Досліджено парадигмальний перехід від традиційного аналізу до вивчення нового економічного рівня фінансових відносин. Здійснено ретроспективний аналіз еволюції фінансових теорій, доводячи, що інтеграція поведінкових та інституційних підходів дозволила ідентифікувати людину не як пасивного носія соціальної ролі, а як активного суб’єкта фінансових відносин. Систематизовано понятійний апарат, проведено делімітацію категорій «персональні фінанси» та «фінанси домогосподарств» на основі правового статусу та цільової спрямованості. Особливу увагу приділено розробці ієрархічної системи принципів (конститутивних та регулятивних), що визначають життєздатність персональної фінансової діяльності. Результати дослідження підтверджують, що розвиток персональних фінансів є передумовою накопичення людського капіталу – ключового маркера сталого економічного розвитку держави.