ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТУ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Анотація

У статті досліджено особливості застосування публічно-приватного партнерства у сільському господарстві як інструменту інвестиційного, інфраструктурного та інноваційного розвитку агропродовольчого сектору. Обґрунтовано, що аграрна сфера має специфічні умови функціонування, зумовлені сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних чинників, високою капіталомісткістю, потребою в сучасній логістиці, доступі до фінансування, ефективному управлінні земельними ресурсами, дотриманні стандартів безпечності харчових продуктів, ветеринарного та фітосанітарного контролю. Визначено, що публічно-приватне партнерство у сільському господарстві не обмежується реалізацією інфраструктурних проєктів, а охоплює розвиток ланцюгів доданої вартості, аграрних інновацій, дорадчих сервісів, цифрових платформ, фінансових механізмів, екологічної модернізації та підтримки малих і середніх виробників. Розкрито основні моделі аграрного партнерства, зокрема концесійні моделі, договори управління, платежі за доступність, інноваційні партнерства, 4P-модель, фінансове партнерство та механізми змішаного фінансування. Особливу увагу приділено значенню ППП для України в умовах повоєнного відновлення, необхідності відбудови аграрної інфраструктури, розмінування земель, розвитку переробки, зрошення, логістики, ветеринарної безпеки та залучення приватного капіталу. Доведено, що ефективність ППП залежить від прозорого відбору партнерів, збалансованого розподілу ризиків, захисту публічного інтересу, участі виробників, інституційної спроможності держави та постійного моніторингу результатів.