ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті обґрунтована доцільність проведення комплексної діагностики економічного розвитку підприємств архітектурної діяльності, зумовлена необхідністю своєчасного та всебічного оцінювання результатів їх функціонування, визначення реального стану й потенціалу розвитку, потребою у виявленні проблемних зон та обґрунтуванні рішень, спрямованих на забезпечення економічної стійкості та довгострокової результативності діяльності. Визначено, що результативність діяльності підприємств архітектурної сфери значною мірою визначається змінами зовнішнього економічного середовища, зокрема станом будівельного ринку, рівнем інвестиційної активності, обсягами попиту на архітектурно-проєктні послуги, фінансовими можливостями замовників, вартістю трудових і матеріально-технічних ресурсів та економічною ситуацією в регіонах їх функціонування. Аргументовано, що оцінювання економічного розвитку підприємств архітектурної діяльності має ґрунтуватися на комплексній діагностиці їхньої динаміки, структурних змін та взаємозв’язку між масштабами діяльності, ресурсним забезпеченням і результативністю. Виокремлено етапи проведення оцінювання економічного розвитку підприємств архітектурної діяльності: 1) визначення масштабів та динаміки економічної діяльності підприємств; 2) дослідження економічної результативності та ефективності діяльності підприємств; 3) оцінка фінансово-майнових характеристик та стійкості розвитку; 4) узагальнення закономірностей економічного розвитку, у межах якого результати окремих напрямів аналізу синтезуються для визначення домінуючих тенденцій, стійких взаємозв’язків, позитивних і негативних змін, відмінностей між підприємствами та загального характеру їх економічного розвитку у досліджуваному періоді. У процесі дослідження виявлено чотири взаємопов’язані закономірності економічного розвитку підприємств архітектурної діяльності, що характеризують його ключові прояви: нарощування масштабів господарської діяльності; відсутність прямої пропорційності між масштабами діяльності та її економічною результативністю; асинхронність змін продуктивності праці та фінансових результатів; різноспрямованість і неоднорідність моделей фінансового забезпечення економічного розвитку.